Піп & People з Олександром Дєдюхіним 10 травня

Христос воскрес, парафіяни. Це «Піп & People» і я ведучий цієї передачі протоієрей Олександр Дедюхін.

До речі, мене запитували, до якого часу вітаються «Христос воскрес», то, в принципі, згідно уставу церковного до свята Вознесіння, яке в цьому році буде в нас 17 травня. А так, взагалі, «Христос воскрес» – це чудове вітання. Ми всі своїм життям повинні проповідувати віру цю в воскресіння Ісуса Христа, тому можна вітатися завжди, бо це є, взагалі-то, головна новина нашого життя, що Христос воскрес. І цим воскресінням ми живемо. Вчора деякі люди відзначали дивне свято, свято, як вони казали, перемоги над фашизмом. Особливо, в нас Полтаві наш мер тут організовував, буквально організовував бюджетників, дітей зі школи на якісь такі заходи і каже, що це День перемоги і таке інше. З цього приводу я можу сказати…От, особисто моя думка, що про яку перемогу над фашизмом можна вести мову, коли Донбас і Крим окуповані? Фашизм – це ідеологія, ідеологія, яка перемагає. І от, поки в країні отам за порєбріком, в Заліссі, буде та ситуація, що зараз, то фашизм там перемагає. І фашизм там переміг. Тому ця перемога над фашизмом – десь там далі.

Безумовно, що як День пам’яті, День пам’яті тих, хто загинув, загинув правильно чи неправильно, – це не є важливим. Бо перемога наша буде тоді, коли ми, дійсно, примиримось і простимо. Простимо тих, хто в цій війні приймав участь. І війна, дійсно, залишила дуже важкі сліди на всьому світові, безумовно. Не тільки в Європі, не тільки в нас, але в нас, мабуть, найбільше. Ну, лише один епізод такий просто згадаю. Коли у 1943 році війська маршала Жукова штурмували Київ, були мобілізовані всі – чоловіки від 15 до 60 років (ті, хто були під окупацією). Тобто прийшла так звана Червона армія, щоб визволити – всі були мобілізовані і всі вони якраз були кинуті в бій за Київ. Але, яким чином кинуті в бій? В них не було навіть зброї. Вони були одягнуті всі в чорне, і їх кидали для того, щоб розпізнати, де вогневі точки німецькі стоять. І от німці просто як скот, як скот вбивали цих людей. Так, оце ми маємо пам’ятати. Пам’ятати для того, щоб такого ніколи не повторилося, щоб ніколи ніяка чергова Червона армія не приходила і не вбивала наших людей. Ми про це молимось, ми молимось за нашу перемогу. Бо перемога – це внутрішній наш стан. Перемога – це момент, коли Ісус Христос був розіп’яний на христі. Оця червона капєль з його рук та ніг – вона капала на землю, але це була перемога його над смертю. Ми це знаємо. І ми знаємо, що Христос воскрес. От перемоги повної, духовної ми бажаємо, бажаємо над агресором, бажаємо над фашизмом. І для нас, для країни, яка пережила досить страшні часи тоді і, якщо ми згадаємо 14-й рік – ми тільки чудом врятувалися. Ми знаємо, що немає нічого неможливого. І багато, багато таких історій є про те, що, дійсно, Господь допомагає. Ну і в зв’язку з цим, я хотів би сьогодні прочитати, знов же ж на прохання деяких слухачів, одну розповідь про нашого улюбленого героя – отця Василя.

«Один молодой человек стал совсем разочарован в жизни. У него ничего не получалось ни в личной жизни, карьера не складывалась. Да и, вообще, хандрой он был поражен до самой надкостницы. И решил он по совету многих спросить совета у веселого попа Дрочки. Рассказывает батюшке про свои проблемы – тот пытается его утешить примерами из Писания и Житей, на что парень и говорит:

– Отец Василий, вы, конечно, неплохой мужик, но хватит с меня этого Средневековья. Неактуально оно, не впечатляет как-то, не вдохновляет.
– А історія містера Горскі тебе надихає?, – спитав отець Василь його.
– Я ее не знаю.
– Ну, тоді слухай та мотай на вус, ретроград. Ніл Армстронг – перша людина, яка ступила на Місяць. Цю висадку астронавтів у прямому ефірі дивилися мільйони людей, і мільйони людей чули його слова. Такий маленький крок для однієї людини, і такий великий крок для всього людства. Але Ніл сказав ще одну незрозумілу фразу для глядачів. Він тихо промовив: «Удачі, містер Горскі». І як астронавта не допитували журналісти та інші люди, він не відповідав, хто такий містер Горскі та, що означає це речення. Лише років за 30, коли містер Горскі вже помер, Армстронг розповів, про що була мова: «Коли ми були підлітками та грали у бейсбол, м’яч залетів у двір нашим сусідам містеру та місіс Горскі. Я поліз діставати того мяча та почав, як жінка лаяла свого чоловіка: «Мінєт? Та який тобі мінєт! Мінєт тобі буде лиш, тоді, коли отой хлопчисько, що зараз лазить в нас на задньому дворі буде гуляти по Місяцю».
– Так що, нічого неможливого в цьому світі немає. Дерзай, чадо».

Хай Бог вас благословить, парафіяни. Спаси вас Господи.