Піп & People з Олександром Дєдюхіним 12 квітня

Христос воскрес, парафіяни. Це Піп & People і я її ведучий протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави. Минулу неділю ми святкували найбільше свято церковне – це є Пасха. Пасха – це день, коли Ісус Христос воскрес із мертвих. Це і так ми всі знаємо. І Пасха – це, в першу чергу, саме воскресіння Христа, а не шашлик, бухло і таке інше.

Тому я просто хочу всім нагадати, що Воскресіння Христове означає те, що він переміг смерть, тому що всі люди до пришестя Ісуса Христа, до його смерті, до його воскресіння – всі йшли до пекла. Тому що Святе Письмо нам говорить: «Всі згрішили и всі позбавлені Слави Божої». Ми знаємо тільки двох людей (Святе Письмо нам вказує) – це пророк Єнах та Ілія, які не зазнали смерті і не були відправлені до пекла. Де вони перебувають? Для мене це досить складне питання, невідоме, я б сказав. Але ми ґрунтуємось на свідченні Святого Письма. Так от Ісус Христос, коли його розіп’яли, зійшов до пекла. Зійшовши до пекла, він проповідує в пеклі, і ті, хто прийняв його, ті, хто прийняв його серцем своїм, ті були вознесені до Царства Небесного. І в цьому Царстві Небесному перебувають. В принципі, нічого с тих пір не змінилося. Ми всі перебуваємо в якому такому власному пеклі. Ми всі творимо собі власне пекло. Але в кожне пекло може прийти Христос і з кожного пекла він може нас визволити. До речі, в зв’язку з цим, мабуть, треба замислитися. Тут знов у певних людей є істерика, про те, що «Ось, ось наступає кінець світу. Ось там Америка й Росія готують ядерні удари один по одному» і таке інше. Ну, по-перше, я думаю, що ніяких ядерних ударів не буде. Ну це інше питання.

Але я зараз про кінець світу все таки кажу. Кінець світу – це здорово. Кінець світу означає пришестя Господа нашого Ісуса Христа. Отже, кінець цього світу означає кінець гріха, крім всього іншого. Як писав апостол Павло, що «Ми не всі помремо, але всі змінимось». І кінець світу, окрім всього іншого, означає воскресіння всіх. Всі люди воскресають. Чи воскресіння праведності, чи воскресіння осудження – це вже інше питання. Кожен вибирає для себе. Тому, якщо хтось там дуже переживає про кінець світу, чи про смерть свою якусь там, то, в принципі, записуйтесь – відспіваємо хоч зараз, хоч сьогодні. Так що приходьте до нас, до храму – відспіваємо. Для всіх слухачів програми Піп & People будуть скидки на відспівування, так. А, якщо серйозно, то весь наш цей період, який в нас після Пасхи…взагалі 40 днів після Пасхи ми переживаємо Світло Христове Воскресіння.

І от саме з переживанням воскресіння пов’язана ще одна традиція, традиція відвідувати кладовища – це неділя, понеділок, вівторок. Це різні дні. Але чому? Тому що ми приходимо на гробки, приходимо, щоб поділитися з нашими померлими радістю воскресіння. Не стільки, щоб поїсти чи прийняти участь в якихось там обрядах язичницьких. Ні. Ми приходимо на само воскресіння. Є відоме таке чудо в Києво-Печерській лаврі , коли на Пасху один з дияконів зайшов покодити мощі святих і їм сказав «Христос Воскрес, отці» і вони з гробів відповіли йому «Воістину воскрес». Мова про що? Про те, що для Бога мертвих немає. У Бога живі всі. І, якщо у Бога живі всі, то і ті, хто зараз лежать в гробах, вони теж живі для Бога. І ми, коли приходимо, ми приходимо, в першу чергу, для чого на гробки? Для того, щоб помолитися. Помолитися разом з ними. І, як я вже казав, привітати всіх Світлом Христовим Воскресіння. Я не знаю в кого як, але ось в моїй фейсбучній лєнті – там деякі дєятєлі, вони свідчать про те, що «Ось, це так погано, це страшно. Поминальні дні – це як Хелловін».

В зв’язку з цим, на завершення, просто я вам прочитаю одну розповідь про отця Василя, про веселого попа Дрочку.

Спрашивают веселого попа Дрочку студенты:

– Хеллоуин приближается. Можно ли его праздновать?

– Ох дурні діти, – відповів отець Василь. – Навіщо нам святкувати казна що та ще й надумане. В нас є свій Хелловін – це гробки. Коли всі ми не просто переодягаємось у потвор та вимагаємо солодощі, а разом з нашими померлими святкуємо Пасху. Наступає справжнє літо – тоді і солодощів повно, і домашньої ковбаски, пиріжків, та і потвор. Як понапиваються, теж, буває, немало вилазить. Справжніх, а не штучних. Я от на нашому сільському цвинтарі розвагу придумав з хлопцями. Як відслужимо всі панахидки, беремо кожен по відру води та й гуляємо серед могил. А як побачимо п’яного, так з відра його і поливаємо. О це справжні веселощі. Спочатку вони сердилися, а потім бухать перестали. У наступному році буду запроваджувати цю традицію в сусідніх селах.
О так розповідає про гробки отець Василь. Людина дуже поважна в фейсбуці.

А я вас всіх вітаю Світлом Христовим Воскресінням. Хай цю радість ніщо не затьмарює. Хай ця радість буде повна і досконала, бо Христос воскрес. Зі святом.