Піп & People з Олександром Дєдюхіним 14 червня

Слава Ісусу Христу, парафіяни. Це «Піп & People» і я її ведучий протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави. Ну, по-перше, хочу всім нагадати, що в нас продовжується Петровський піст до свята святих первоверховних Апостолів Петра і Павла, до 12 липня. Намагаємося якось стримувати себе від гріха, але саме головне – перебуваємо в радості. І сьогодні на Блогер.ФМ у нас таке професійне свято – день блогера. Хоча блогер – це, безумовно, не професія. Як казала одна мудра людина, що «Я не блогер, я іншим способом гроші заробляю». Але, чесно кажучи, думаю, що сьогоднішню передачу варто присвятити цій темі блогерства невеличкій. Бо багато людей запитують, чи це благочестиво, чи це правильно вести блоги і таке інше.

По-перше, хочу ввести в такий історичний екскурс, що блогерство – це не є винахід 21 століття. Блогерство виникло раніше. Що воно собою передбачає? Передбачає, в першу чергу, відкритість. І от, можливо я помиляюсь, звичайно, але якщо зануримось в історію, то першими блогером, як на мене, були античні філософи. Що таке античні філософи? Античний філософ – це людина, яка заробляла гроші своєю філософією. І як вона заробила гроші? Людина, яка залучала до себе учнів. От виходив філософ, він казав, що в мене є такі вчення – хто там до нього приходив вчитися чи не приходив, хтось там кидав гнилими овочами. Але це був його такий от спосіб вести своє життя. І ось тоді, мабуть, зароджується блогерство. Це таке от блогерство проповідника прийняли апостоли, бо, що таке апостольська проповідь? Апостольська проповідь – це знов відкритість. І от приходить апостол Павло і починає проповідувати. Проповідувати про воскресіння Ісуса Христа. Хтось каже: «Аааааа, це він хоче хайпанути на тому, що в Іудеї там якогось проповідника розіп’яли. І на цьому цей хоче хайпанути. Не йдіть до нього, люди. Він брехун». Інший починає казати: «Та, у нас і своїх достатньо проповідників. Іди звідси». Треті кажуть: «О, ти що експерт, чи що? Що це за апостол такий тут нам починає розповідати. Нам такого не треба». А були ті, хто слухали. От, в принципі, те саме відбувається сьогодні, якщо людина має якусь думку. Просто в 21 столітті нам трошки легше донести її до тисячі, тисячі людей.

Блогерство, як я сказав, це публічність і відкритість. Це такий, я б сказав, вид літератури. Ну, раніше теж пам’ятаємо ті часи, коли можна було ще писати на заборі щось там, і були цілі переписки в туалетах, на заборах і таке інше. Зараз для цього, слава Богу, є Інтернет. І я завжди кажу про те, людина, яка винайшла Інтернет обов’язково попаде до Царства Небесного, тому це відкрило дуже, дуже багато кордонів. І ось тому блогерство – це інструмент. Інструмент, з яким ми підходимо будь до чого. Блогерство може бути небезпечним, блогерство може бути гидким, бридким, але блогерство може бути і благочестивим. Знаєте, є такий жарт в церковному середовищі, що якби у Каїна був свій блог, то може і Авель досі був би живий, тому що Каїн тоді не вбивав свого брата Авеля, а іншими способами намагався на нього вплинути.

Ну, і теж дуже важливий такий момент, як на мене, що стосується благочестивості блогерства. Це індивідуальність, індивідуальність підходу. В усі часи протягом тисячоліть релігія була справою колективу. Чи ти хочеш, чи не хочеш, але, якщо ти якоїсь національності, то ти маєш бути такої релігії, як правило. Я не кажу, що були виключення. До чого нас приводить сучасний феномен блогерства? Приводить до того, що кожна людина може висловити свою думку, кожна людина може бути індивідуальною. І цю особистісну якусь позицію ми можемо донести. Якщо ми можемо це донести, це добре. І до цього нас прикликав Ісус Христос – до того, що кожен з нас є важливою особою, думка кожного обов’язково важлива. І вона важлива, ця думка, для Бога. Коли ми виражаємо свої думки, ми в них стверджуємось, і ми несемо цю думку в люди. Отже, вітаю, шановні блогери. Бо в нас зараз неблогерів, мабуть, і немає вже. Вітаю, шановні блогери, з днем блогера. Вітаю з тим, що сьогодні ми це блогерство можемо використовувати для проповіді, для проповіді віри нашої, віри в Господа нашого Ісуса Христа, і цю віру несемо.

Дякую вам за увагу. З вами був протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави. Спаси вас Господи.