Піп & People з Олександром Дєдюхіним 17 травня

Слава Ісусу Христу, парафіяни. Це «Піп & People» і я її ведучий протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави. Сьогодні в нас свято – Вознесіння Ісуса Христа. Пройшло сорок днів після Пасхи, і Ісус Христос вже воскресший зібрав своїх учнів і сказав їм: «Не відлучайтесь з Єрусалиму, а чекайте обіцяного від Отця, про що ви чули від мене. Бо Іоан хрестив водою, а ви через кілька днів після цього, будете охрещенні Духом Святим». Тому вони, зійшовшись, питали його, кажучи: «Чи не в цей час, Господи, відновлюєш ти царство Ізраїлю?». Він же сказав їм: «Не ваша справа знати часи і строки, що поклав Отець свій у владі. Але ви приймите силу, коли зійде на вас дух святий, і будете моїми свідками в Єрусалимі та по всій Юдеї і Самарії та аж до краю землі». Сказавши це, він вознісся перед їхніми очима, і хмара взяла його з очей їхніх. І коли вони дивилися на небо під час вознесіння його, раптом перед ними стали два мужі в білому одязі і сказали: «Мужі галилейські! Чого ви стоїте і дивитесь на небо? Цей Ісус, який вознісся від нас на небо, прийде так само, як ви бачили його».

Отже, по воскресінні Христос протягом сорока днів з’являвся апостолам, і навчав їх про Царство Небесне. Він перетворював їх душі, підготовлював до того, що Христос тепер не просто земний вчитель, який був разом з ним – їв, спав, ходив, – але це тепер і небесний вчитель, який з’являється, який так воскрес, але в якому більше проявляється божественна сутність. І от Христос входить в свою славу, і протягом сорока днів Ісус Христос навчає, що ця слава буде тільки збільшуватися, і збільшуватися. І от сам момент вознесіння – це означає те, що Христос тепер приходить не тільки к апостолам, але й приходить до всіх нас. Ісус Христос, з одного боку, ми бачимо разом з апостолами возноситься на небо, з іншого боку, – це вознесіння означає, що Ісус Христос наближається до кожного з нас. Ну, це зрозуміло, таке от, знаєте, атеїстичне питання: «Та ось космонавти літали до неба, і там Бога не бачили». Як віруюча людина на це відповідає: «Та космонавти та не бачили Бога, а Бог то їх бачив, бо Бог знаходиться скрізь. Бог знаходиться поруч з нами». І нам всім, безумовно, хочеться, щоб і під нашим рідним небом ми збиралися в єдину христову сім’ю, як колись апостоли, і щоб ми почували Христа над собою. Для того Христос і зійшов на небо, щоб бути однаково близьким до всіх народів, однаково всі народи покривати своєю безмежною ласкою та любов’ю. І ми так само з великою радістю збираємось під нашим рідним небом, і утворюємо з себе це небо, достойне перебування в ньому Христа Спасителя. І він тоді не тільки приходить і оселяється в нас за своїм словом, де «двоє або троє зібрані в ім’я моє, так і я там посеред них», але він ще й приводить до нас апостолів і святителів, мучеників, і всіх святих. І він приводить до нас цих ангелів небесних, які з’являються нам – і наша церква, дійсно, становиться Царством Небесним.

Тут, браття і сестри, дуже важливо, мабуть, зауважити, що, дійсно, посередників між людиною і богом, не може бути. Кожна людина може приходити до Христа і звертатися до нього, відкривати свою душу, відкривати своє внутрішнє небо до Христа. Посередників між людиною і богом бути не може. Але ж хто тоді священик? Священик – це посередник між Богом і людиною. Богові потрібні помічники. Для чого? Не для того, щоб казати, що «Христос ось тут або ось там». Бо так, певним чином, можна сказати, що робить Московська церква. Вони кажуть, що тільки через Московську церкву може виливатися благодать. Тільки через Московську церкву може іти спасіння. Ні. Спасіння іде зсередини кожної душі. А священик здійснитель таїнства, предстоятель, предстоятель церковної громади. Для чого? Для того, щоб приподать від Бога тіло і кров Христа. І, якщо ми віруючі в ім’я його, то ми всі беремо участь в цьому таїнстві. Не тільки священик перетворює своїми молитвами, а перетворює вся громада, тобто всі вірні. Ми молимось і перетворюємо хліб і вино на тіло і кров Христа. І в цьому ми єднаємось с Богом. Священик – це образ Бога, ікона Бога, який допомагає Богові донести своє слово – для проповіді і для подібних речей. І от наш український народ єднається в своєрідну церкву, і всі ми будуємо з себе те небо, на якому перебуває Христос. Ми всі, вся наша церква є скарбниця всі Дарів Христових. І, коли ми єднаємось в свою христову сім’ю, коли ми збираємось в свої храми, славлячи і благословляючи Бога, як всі ті апостоли христові, тоді ми з великою радістю відчуваємо слова Христа, які він сказав апостолам, коли сходив на небо: «Я з вами по всі дні до кінця світу. І радості цієї ніхто не відбере від вас. Амінь».

Дякую вам за увагу. З вами був протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави. Ще раз вітаю вас зі Світлом Христовим – Вознесінням.