Піп & People з Олександром Дєдюхіним 18 жовтня

Слава Ісусу Христу, парафіяни! Це «Піп & People» і я ведучий цієї передачі протоієрей Олександр Дєдюхін з Полтави. Ну, одразу, безумовно до церковних новин. І хочу всім нагадати, що найгоголовніша церковна новина відбулася в далекій Іудеї, в місті Єрусалим, 1985 років тому назад. Це було воскресіння Ісуса Христа. І про це не треба забувати, коли ми говоримо про томос, коли ми говоримо про відділення Московської церкви від світового православ’я і про все інше, тому що воскресіння – це є центр нашого життя, центр християнського життя. І наша мета яка? Наша мета потрапити до Царства Небесного. Царство Небесне, я нагадую, воно починається ще тут, на землі, ми його тут починаємо будувати, бо Ісус Христос сказав, що Царство Небесне всередині вас і є. Все інші, навіть якщо ми візьмемо такі речі, як заповіді, як благочестя, – це такі будівельні ліса, які нам допомагають досягти Царства Небесного. І тому, безумовно, останніми тижнями головна тема і новин, і розмов скрізь є отримання томосу Українською церквою. І що я хочу про це сказати від себе? Безумовно, томосу на сьогоднішній момент немає. Вірніше, так – він є, але він не підписаний. Ми очікуємо, що можливо підписання томосу відбудеться десь в середині листопада. Томос має надавати Вселенський патріарх, так як Вселенський патріарх надавав томаси всім автокефальним церквам, які сьогодні існують, окрім давніх п’яти патріархій, а всім іншим був наданий томос Вселенською патріархією. Навіть є такі колізії, коли, наприклад, Московська церква давала томос Американській церкві. Так от Вселенський патріархат цей томос не визнає. Крім того, був виданий томос Чеській церкві, тоді ще Чехословацькій церкві Московською патріархією. Теж Вселенський патріарх цей томос не визнає, і був виданий новий томос від Вселенського патріарха вже Чеській церкві. І також ми всі знаємо, що Вселенський патріархат засвідчив про те, що всі архієреї, всі священики Київського патріархату Української Автокефальної церкви є канонічними священиками, вони не перебувають в розколі. Про що ми весь час говорили? Що в розколі перебуває УПЦ Московського патріархату. Тепер це підтверджено офіційною заявою Синоду Константинопольського патріархату.

Після цього ми знаємо, які відбувалися події: Московська церква заявила про те, що вона припиняє спілкування з Константинопольським патріархатом. Ну, якщо говорити церковною мовою, то це, безумовно, не зовсім розкол. І розкол – це лише розрив євхаристийного спілкування. Це означає розрив дипломатичних стосунків. Розкол – це змінення віровчення. І розкол обов’язково визнається обома сторонами цього розколу. Як приклад, візьмемо розкол з католиками 1054 року, коли взаємно наклали анафему один на одного. І це, безумовно, розкол. Але це така величезна тріщина, тріщина, отой рів, який сама собі копає Московська патріархія. Ну, розкол – це завжди рана на тілі церкви, це боляче, але треба нам розуміти, що в Московській церкві такий запрєдєльний клірікалізм. От як відбувся цей розкол? Зібралися архієреї в Мінську на Собор і сказали: «Все, тепер вся наша церква вона не має спілкування з Вселенською церквою». Ну, це неправильно абсолютно, бо церква – це є єпископат, духовенство и миряни. І от ніхто мирян не спитав. А в Українській православній церкві Московського патріархату так взагалі навіть Синоду не збирали, а тільки митрополит Онуфрій своїм указом видав, що ні священикам, ні мирянам не можна молитися разом з представниками Вселенського патріархату. Ну, взагалі така дивна річ відбувається – вони самі собі починають підкусювати руки, ноги, різні кінцівки, але при цьому абсолютно не враховуючи думку парафіян.

І мене ще питали, чому так от Московський патріархат дуже дуже прагне цього розриву з Константинополем. Московський патріарх, ми бачимо, загострює конфлікт. З якою метою? Безумовно, тут ми бачимо те, що це наслідки того, що Московський патріархат заснований безпосередньо Йосифом Віссаріоновичем Сталіним в 1943 році. І для чого був створений Московський патріархат тоді, був обраний патріарх? Для того, щоб цей Московський патріархат панував у світовому православ’ї, і через цей Московський патріархат діяти в усьому світі. І сьогодні мета Московського патріархату посісти місце першого патріархату. Кремль, коли ув’язався в авантюру «російської весни» 2014 року, він очікував успіху підкорення цілої України. Зараз Московський патріархат схопився за цю авантюру, заявляючи про самоліквідацію Константинопольського патріархату, і він під приводом переходу захисту від агресії, вирішив захопити місце першого патріархату. Таким самим реалізувати цю ідею, коли вони проводять восьмий Вселенський собор, про який мріяв Сталін, і Москва зараз прагне скликати свій православний собор. І вже було заявлено, що це буде абсолютно Всеправославний собор. Хто приїде на цей Всеправославний собор, той і є православний, всі інші неправославні. І таким чином Москва себе веде. Але, браття і сестри, пам’ятаємо найголовніше, що Христос прийшов на цю землю не для того, щоб панувати тут, на землі. Христос прийшов на цю землю для того, щоб принести себе, показати себе, принести слово Боже на цю землю, принести світло Євангіліївських заповідей. І ми слідуємо за Христом. Христос нам каже про любов до наших ворогів. Так, ми любимо наших ворогів, але бачимо, що навіть, коли ми виявляємо любов до наших ворогів, то ця любов ними не уприємниться. І вони самі собі копають цю яму розколу. Тому, на жаль, ми змушені констатувати факт, що Московський патріархат заглиблюється в цей розкол, і це призводе до його самоізоляції. Ну, ладно, Бог з ними. Але нам треба будувати своє, нам треба молитися, нам треба будувати Україну, і, безумовно, що нам треба всім прагнути Царства Небесного, бо Христос Воскрес, і всім нам показав цей шлях до найвищої мети.

Спаси вас Господи. З вами був протоієрей Олександр Дєдюхін з Полтави.