Піп & People з Олександром Дєдюхіним 20 вересня

Слава Ісусу Христу, парафіяни. Це Піп & People і я ведучий цієї передачі протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави. Вітаю вас. Те, що ми живемо в історичний час, я думаю, що це вже всім зрозуміло, бо близько тисячі років Українська церква чекала на свою автокефалію, і ось вже до нас приїздять екзархи із Константинополя, і кажуть, що питання української автокефалії вирішено. Нам залишилося вирішити певні технічні питання. Крім того, що екзархи, які приїхали, вони дуже багато роблять заяв, важливих заяв. Ну, мабуть, найцікавішою для людей, які стоять десь біля церковних воріт є те, що офіційна заява Константинопольського патріархату про те, що анафема, накладена на Івана Степановича Мазепу Московською церквою є незаконною, тобто не канонічною. Ну, і було багато таких заяв, тобто заява про те, що Українська православна церква Московського патріархату не виконує свої зобов’язання перед Константинопольським патріархатом, тобто, зокрема, не поминає Константинопольського патріарха, тобто це означає, що митрополит Київський має бути під забороною, тобто він неканонічний і багато чого такого. Крім того, дійсно, було підкреслено те, що церква Московського патріархату, Російська православна церква, ніколи не отримувала томосу про автокефалію. Це теж дуже цікаво. Тому що була патріарша грамота, яку патріарх дав, сказав що ну, благословив їх на патріаршество, Константинопольський патріархат. Але томосу як такого документу немає, про автокефалію в Російській православній церкві. І ще, мабуть, на одну річ треба звернути увагу: хто такі екзархи?

Екзарх у розуміння Російської православної церкви – це митрополит, тобто єпископ, який керує якимось іншими єпископами. Екзархи, які приїхали до нас від Константинопольського патріархату, – це, говорячи такою світською мовою, Надзвичайний повноважний посол. Тобто вони мають повноваження для того, щоб організувати Собор, і підготувати весь грунт для автокефалії. І ще питають люди, яким чином, тобто як це технічно буде відбуватись? З того, що мені на сьогодні відомо, то десь в 10-их, десь через місяць буде Собор, Сінод вірніше, вибачаюсь, Сінод Константинопольського патріархату, на якому, можливо, буде прийнятий томос, саме томос про автокефалію. Потім оці екзархи збирають Собор вже тут, в Україні, на якому буде обраний патріарх, патріарх нової церкви. І потім вже, через якийсь час, цьому патріархові буде вручений томос. Ось так це має виглядати технічно. Але тут на цьому фоні дуже цікава реакція Московського патріархату Російської православної церкви. Ми також всі знаємо, що 14 вересня Сінод РПЦ (Російської православної церкви) оголосив про припинення поминання Константинопольського патріарха і співслужіння з кліриками цієї церкви. Церковною мовою це називається розірвати євхаристійне спілкування, тобто розірвати всі дипломатичні стосунки. При цьому, було додано Російської православною церквою, що начебто євхаристійне спілкування не розривається. Але тут ось який момент дуже цікавий. Що таке євхаристійне спілкування? Це співслужіння Єпископату та священників та причастя з однієї чаші. Якщо такого співслужіння немає, то немає євхаристійного спілкування. РПЦ заперечує про те, що це стосується тільки єпископів, а не рядових священиків та мирян. Але самі ж ієрархи Московського патріархату постійно люблять підкреслювати слова Ігнатія Богоносця: «Де єпископ, там і церква». І, якщо єпископ тотожний церкві, то значить і розрив відносин між єпископами рівносильний розриву відносин між церквами. І, відмовляючись поминати Вселенського патріарха, Російська православна церква порушує власну грамоту про патріаршество, де було написано, що Московський архієрей зобов’язаний поминати Константинопольського патріарха, і вважати його своїм главою та першим над ним. Продовжуючи цю логіку, тепер Вселенський патріарх цілком може заявити, що оскільки ця умова порушена, то і рішення Собору 1590 року про заснування патріаршества в Москві скасовується. Ну, я думаю, що так далеко Вселенський патріарх не зайде, але можливість у нас така є.

Далі. Розірвавши спілкування з Константинополем, Російська православна церква більше не має сопричастя з повнотою світового православ’я, тим самим Москва де-факто пішла в розкол. І буде там не тільки до надання Україні автокефалії, а й набагато пізніше. Це вже точно. Поки не змириться з цим як з даністю. Києву треба цим скористатися. Поки Російська православна церква не бере участі в спільних з Вселенським патріархатом заходах, п’яте місце в диптиху фактично вакантне. Що таке диптих? Це такий табель про ранги православних церков. Москва на сьогодні знаходиться на п’ятому місці в цьому диптиху. Отже, нова Українська автокефальна церква може і повинна зайняти це місце. І навіть можна формулювання під це підвести таке, що оскільки Московська церква відпала, то на її місце стала Київська. Це цілком можливий варіант. До речі, коли Москва посіла це п’яте місце, в цьому диптиху, то аргументація була саме такою, що: оскільки Римська церква відпала від православ’я, то її місце має зайняти якась інша. Отже, тепер ми можемо на це давити. Але будемо реалістами: навряд чи такий сценарій можливий. Теж стоїть питання, яке місце в диптиху має зайняти Українська церква, оця новостворена? То швидше за все Українська церква займе 10-те місце з 15-ти. Чому саме 10-те? Оскільки за списком спочатку йдуть патріархати, потім архієпископі, і вже потім метрополії. Виглядає так, що в нас буде патріархат. А значить в диптиху, в цьому офіційному ієрархічному списку Помісних православних церков, ми будемо після Грузинської і перед Кіпрською церквами. Тому тут певний такий простір для наших таких дипломатичних церковних стосунків.

Отже, це якраз це ті новини, які є на сьогоднішній день. Чекаємо далі, молимось, але пам’ятаємо, браття і сестри, що ніякої автокефалії, ніякої Помісної церкви не було б, якби не було б простих віруючих, які всі ці роки просто молилися, які не ходили до Московського патріархату, які підтримували свою церкву, церкву Київського патріархату, і які визнали самі себе. Отже, коли ми самі себе визнали, тоді й світ визнає нас. І про це не забуваємо. Продовжуємо далі будувати і свою церкву, і свою державу, і взагалі весь світ робити красивішим. Бо, дійсно, що основа небесної ієрархії – це краса, як говорять отці православної церкви.

Спаси вас Господи. З вами був протоієрей Олександр Дедюхін. До нових зустрічей!