Піп & People з Олександром Дєдюхіним 29 березня

Слава Ісусу Христу, парафіяни. Це «Піп і піпл» на Блогер.ФМ і я, ведучий цієї передачі, протоієрей Олександр Дедюхін з Полтави.

Вже завтра закінчується Великий піст. Так, я не помилився, Великий піст закінчується завтра, це є п’ятниця, далі у нас два дні, які не входять в Великий піст – це Лазарева субота і Вербна неділя. А потім Страсна Седьмиця. Чому я наголошую на тому, що Великий піст закінчується завтра? В першу чергу тому, що Великий піст, цей наш рух до Пасхи, він розділяється на дві великих таких частини. Перша частина це власне Великий піст, 40 днів посту, які ми постимо, в які ми намагаємось наблизитись до Бога, але в нас нічого не виходить. І є Страсна Седьмиця, яка починається з понеділка і закінчується суботою наступного тижня – це дні, коли Бог іде до нас, коли Бог робить все для нас. І ось між цими днями стоять Лазарева субота і Вербна неділя, два особливих дня, які не входять ні в Великий піст ні в Страсну Седьмицю. І, в першу чергу, про Лазареву суботу я хочу сьогодні говорити. Тому що Лазарева субота – день, коли Ісус Христос воскресив лазаря, який знаходився у гробі, вона десь губиться біля Вербної неділі, але це дуже важливий день. У Христа-спасителя було дуже приязне до нього сімейство, що складалося з двох сестер – Марії, Марфи – та брата Лазаря. Жили вони в Віфанії, це зовсім недалеко до Єрусалима було село. І от в той час, коли Христос від злоби своїх ворогів відійшов за Йордан, до нього прийшла звістка, що Лазар помер. І коли Ісус Христос прийшов в Віфанію, то Лазар був вже 4 дні похований. І перша назустріч йому вийшла Марфа і сказала: «Господи, якби Ти був тут, то мій брат би не помер!» – напевно, вона чекала зцілення від Ісуса Христа. Христос відповідає: «Я є воскресіння і життя. Хто вірує в мене, той хоч і вмре, а житиме». Ісус Христос спитав, де його поклали. І ми знаємо, що іудеї того часу ховали не так як ми, не закопували людей в землю, але були печери. Коли тіло покійника намащували різними маслами і клали в гріб. І такі гроби були на багато поколінь для родин. Висічені в скелі такі печери.

Коли підійшли до гробу Лазаря, Христос наказав відвалити камінь від гробу і голосно сказав: «Лазар, вийди геть, вийди з гробу». І померлий вийшов. Це було саме воскресіння Лазаря. Це велике чудо прихилило до Христа багато народу. А первосвященики та книжники зібралися на нараду і остаточно вирішили вбити Христа. Так чудо воскресіння Лазаря стало передвістям смерті Христа. Але, разом з тим, це величне чудо – воскресіння Лазаря стало передвістям і другого, безмежно величнішого воскресіння, яке всі мають побачити як наслідок смерті воскресіння Христа – передвістям загального воскресіння померлих. Про це свята церква співає в день Лазаря: «Загальне воскресіння перед твоїм стражданням запевняючи, що Лазаря воскресив Христе-Боже».

І потім що відбувається після воскресіння Лазаря: Ісус Христос входить до Єрусалиму. Саме ми святкуємо цю Вербну неділю. Іде з великою урочистістю. Назустріч йому виходить з Єрусалиму багато народу, навіть малі діти. Всі ламають віття з дерев, кидають йому по дорозі і вітають його. Ці віття дерев були тією ознакою перемоги Христа над смертю, про яку свята церква співає далі. Тому і ми, як ті діти, несучи ознаки перемоги, виголошуємо тобі, переможцеві смерті: спасіння в небі, благословен, хто іде в ім’я Господнє. Наближаються страждання Христа, але ми співаємо про життя. Наближається смерть Христа – ми знаємо про це – але ми співаємо про Воскресіння. Але Христос сам сказав: «Я є Воскресіння і Життя». І смерть в цьому світі може лютувати, смерть може мучити, ми можемо перетерпівати страждання, але поки між нами і в нас Христос – ми віримо Його слову. «Всякий, хто живе і вірує в Мене – не помре повіки». Цю віру ми завжди засвідчуємо через своє причастя. Цю віру ми завжди маємо виявляти тим, що власні страждання і страждання нашого народу вірою в Христа ми перетворюємо в перемогу над смертю. Після воскресіння Христом Лазаря один фарисей, первосвященик Каіафа сказав: «Краще нехай один чоловік помре за народ, аніж щоби весь народ загинув». А святий євангеліст пояснює ці слова так: «Це Каіафа як первосвященик того року прорахував, що Ісус має вмерти за народ. І не тільки за єврейський народ, але і щоб всі діти Божі, розсіяні по всьому світу, зібрати в єдине».

Тепер також ці слова актуальні для нас. Христос помирає заради нас, Христос приносить себе в жертву нам, для того, щоби ми могли в черговий раз об’єднатися і бути разом з ним.
Отже, воскресіння Лазаря – це є той момент, коли Христос показує нам, що не тільки він воскресає, а воскреснемо всі ми. І в яке воскресіння – в воскресіння радості чи воскресіння осудження – це вже інше питання. Але воно залежить від нас. Отже, довіряєм ми Ісусу Христу, віруєм ми йому, і тоді дійсно що ми будем нести ці знамена перемоги.

Дякую вам за увагу. Спаси вас Господи.