Піп & People – 01.06.17

Слава Ісусу Христу, парафіяни. З вами «Pip &People” и я її ведучий, протоієрей Олександр Дедюхін із Полтави. У нас наближається свято Святої Трійці і тому ми про це свято трошечки поговоримо. Але почнемо з тих далеких часів, коли люди в черговий раз захотіли стати як боги.

Тільки цього разу вони вирішили збудувати вежу до небес в місті Вавилон. Щоб зробити собі ім’я, і звеличити собі ім’я. і домовились вони про це. Тому що на всій землі була одна мова та слова одні, як передає нам Книга Буття.

Зібралися люди і мабуть побудували б цю башту, бо гординя людська велика, навіть не до небес, а набагато вище. Але тоді Бог зійшов, і, як написано в Святому Письмі, змішав їхні мови, щоб один не розумів мови іншого, щоб упокорити гординю людей. Дуже важливо розуміти нам, що Господь змішує мову, а не просто кожній групі людей велить розмовляти тією чи іншою мовою. У Вавилоні змішуються поняття, і люди перестають розуміти один одного. І от саме з причини цих незрозумілостей вежа перестає будуватися. Яким чином це відбувалось?

Відбувалося так. Майстер каже: «Неси мені розчин» , а робочий починає тягати цеглу або молоток. Той каже – «Неси топор», а йому несуть молоток. От таким чином. Мова кожного народу виникає потім, коли люди її знаходять, цю спільну мову, коли навчаються вгамовувати свою гординю і люди починають домовлятися один з одним. І через тисячі років після Вавилонського стовпотворіння , через 10 днів після вознесіння Христового на небо, через 50 днів після Його воскресіння сталася велична подія – хрещення Духом Святим святих апостолів і першої Христової церкви. Це був день єврейського свята п’ятидесятниці, на спомин встановлені синайського законодавства. В це свято перша христова громада в кількості 120 душ на чолі з Божою Матір’ю і апостолами зібрались помолитися в світлиці. Була дев’ята година ранку. І от почувся шум з неба, ніби від великого буйного вітру. І цей великий вихор ознака взагалі перетворення, відживлення в природі, сповнив увесь дім, де вони знаходилися. І над кожним з них з’явилися і зупинилися ніби вогненні язики. І всі вірні відчули великий запал у своїй душі, сповнились Духом Святим. Вийшли на дах того дому і почали вславляти різними мовами величність Божу, як Дух давав їм промовляти. Від їхнього серця силою Святого Духа забили джерела води живої, прямо з їхньої душі, забили вже і не припиняться і не виснажаться повіки.

Так сталося Зшестя Святого Духа на апостолів і першу Христову церкву. І це найвища благодать, що діє в церкві. Дивні бородаті головеєвські дядьки запалилися вогнем Святого Духа, заговорили багатьма різними мовами. Коли стався цей шум, зібрався народ, і прийшов в сум’яття – так говорить Святе Письмо. Бо кожен з них чув їхню власну мову. В цей день Господь підкреслив святість кожної мови, і показав кожному народові шлях до Неба Небес через Ісуса Христа. І цей день Святої Трійці ми святкуємо, день Зшестя Святого Духа на апостолів. Кожен з них заговорив різними мовами , але кожен народ в світі чув ,як вони проповідують про Ісуса Христа. І, слава Богу, на сьогодні вже минули ті часи, коли українська мова зазнавала гонінь, коли українську мову гнали з церкви, із школи та звідусіль. Чому так було?

Тому що бажали поневолити нашу церкву. Поневолити мову українську. І примусити її служити своїм, а не Божим інтересам, тому що бажали знищити цілий народ. Але як Христос воскрес, як кожного року земля уквітчується травами, квітами та зеленим листям, так розквітає українська мова, і церква, і народ наш. Незважаючи ні на що. Як сходження Святого Духа на апостолів сповнило їх силою з неба, так благодаттю того ж Святого Духа надихається і наш народ. Лише на вірі у Бога в Святій Тройці можуть вирости діла, що доведуть нас до вічного життя. І коли ми на Святу Тройцю вбираємо хати зеленню, клечанням, квітами, цим ми виявляємо, що пресвята Трійця є наша вічна, невмируща надія на життя вічне. Зелений колір є колір надії, а свіже клечання, свіжі живі квіти є ознакою життя невмирущого.

Отже, тільки на святій вірі в християнську Трійцю вічно зеленітиме і цвістиме надія на життя вічне. І дасть плоди, достойні цього життя. А коли листя та квіти на дереві не ростуть – що це означає? Це значить, що корінь в нього нездоровий, або мертвий. А коли на вірі в Пресвяту Троїцю не ростуть добрі діла, що це означає? Не інакше як те, що Христову віру в собі чоловік пригнітив або зовсім омертвив.

Господь нам дарує віру і благодать і благодать Духа Святого животворчу. Господь дарує нам життя і сили. І лиш від нас самих залежить, що ми будемо робити з його дарами – будемо розквітати чи будувати чергову безумну та безглузду імперську «Вавилонську вежу». Вітаю вас, парафіяни, з наступаючим святом Святої Трійці. Хай Господнє благословення прибуває на всіх вас. Спаси вас, Господи. Дякую за увагу.