Піп People 320х200

Піп & People – 27.04.17

Христос Воскрес, парафіяни. З вами «Піп & People» і я, її ведучий, протоієрей Олександр Дедюхін із Полтави, настоятель Свято-Миколаївської церкви.

Сьогодні ми поговоримо про реінкарнацію і християнство. От якраз у нас закінчилися поминальні дні і багато людей питали, коли ми згадували рідних, що відійшли до вічності, вони питали: «Чи є переселення душ? Чи один раз приходить людина на землю чи, може, декілька разів?»

Для віруючої православної людини ці питання здаються дивними, бо Біблія однозначно нам каже, що в людини є одне життя, дароване Богом. Як ще в Старому Завіті писав Еклізіаст: «І повернеться порох у землю, чим він був, а дух повернеться до Бога, який дав його». Дуже важливою і переконливою для християн є думка апостола Павла, який вказував нам, що людям визначено один раз умерти, а потім Суд. Це «Послання до євреїв», 9 глава, 27 стих.

Східні релігії називають вчення про переселення душ з одного тіла в інше «реінкарнацією». Як співав Володимир Висоцький ще всім відому пісню: «Удобную религию придумали индусы – что мы, отдав концы, не умираем насовсем». Безумовно, це факт, що людина має вічне життя, ми в це віримо. І людина створена Богом для вічності. Але теорія реінкарнації робить з вірних релігійних інтуїцій помилкові висновки.

Чому? – це вже інше питання. Неможливо бути християнином і одночасно сповідувати ідею про переселення душ, бо ця ідея суперечить основам християнської віри. В першу чергу, вчення про перевтілення передбачає вільне існування душі окремо від тіла. Тобто, тіло це одне, а душа – це одне. Але людина, згідно Біблії, створена як нероздільна єдність душі і тіла. Як говорить нам Книга Буття – «І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув в лице її дихання життя, і стала людина душею живою». І ця єдність душі і тіла передана Адамом всім його нащадкам. Ідея реінкарнації також абсолютно і категорично несумісна з догматами про боговтілення Ісуса Христа та воскресіння.

Оскільки сам Бог сприймає свої іпостасі одну людську душу нероздільно пов’язану з одним тілом, а не мандрує з одного втілення в інше. А також коли Христос воскресає, він з’єднується з тим самим тілом, в якому він був на землі, а не з яким-небудь іншим. Він не представ в іншому тілі, а в тому ж самому тілі предстає Фомі, Петру, Якову, Іоанну та іншим апостолам. Вознесіння Христа підтверджує Його іпостасну єдність з конкретним тілом – для того, щоби нам показати, що не тільки людська душа, але і тіло можуть бути обожені. Тобто ми входимо в царство небесне не тільки своєю душею ,а і своїм тілом. А якщо людина мандрує з одного тіла в інше, то виходить, що невідомо в якому тілі людина буде воскресати. Теорія реінкарнації та християнства абсолютно по-іншому бачать мету існування людини. Згідно нашого, християнського погляду на життя, кінцеве завдання для людини є – не втрачаючи своєї особистості, стати Богом по благодаті, реалізувати образ Божий в собі, бо саме для того Бог в особі Ісуса Христа став людиною, щоби людина мала можливість стати Богом, обожитись.

Східні ж вчення про перевтілення метою існування людини після довгого шляху мандрів по різним тілам бачать повне розчинення особистості в океані Сансари, подібно до того, як краплі дощу безслідно зникають в морі. Натомість християнство завжди підкреслює унікальність та неповторність кожної людини, тому питання про християнство і реінкарнаціонну доктрину може бути вирішено лише таким чином: що там, де є християнство, немає цієї доктрини. Там, де є ця доктрина – немає християнства.

До речі, треба зауважити про те, що ідея реінкарнації чому народилася: кожне нове втілення східна людина сприймає як покарання. У нас, все-таки, ті, хто проповідують ідею реінкарнації, кажуть, що «ні, це ж ще, і ще один шанс людині дається». Тут теж цікаво спостерігати, як переломлюються східні ідеї на західний манер.
Дехто може заперечувати нам: а невже Бог не хоче дати людині другий шанс? Може, в наступному житті, можливе виправдання злої людини. Але Бог – це люблячий батько, який не поставив собі за мету карати людину або насолоджуватись її стражданнями в різних втіленнях. Бог створив людину для радості і блаженства. Якщо людина має в своїй душі хоч маленьке зернятко надії на виправлення, то невже Бог цього не побачить? І буде знов і знов примушувати людину мучитись. Слава Богу, що це не так. І тому в нас є дуже багато приводів для оптимізму. Для нашого спасіння потрібно не багато життів, а лише наше одне бажання. А люблячий Бог допоможе його реалізувати.

Дякую вам за увагу, браття і сестри. Сьогодні для нас звучить Jon Bon Jovi – It’s My Life. Дякую, Христос Воскрес!