ВсюдиЛюди Баба за рульом

Якось я заглохла. Ну, не я, а машина. Збулась моя главна фобія – заглохнуть безнадьожно посеред вулиці. І ти така стоїш – аварійка блимає, руки трясуться, з усіх боків тобі сигналять і кричать: «Каза тупая! Права купіла!» – тіпа від їхнього бібікання і крику машина так – оп, охолоне, заведеться і поїде. І права я вобщє-то не купила, а здала з переляку, без жодної помилки в надскладних погодних умовах.

Коли самі нєрвні роз’їхались, підійшов один мущина і так до мене, як до пятікласніци: «А тепер візьми ключик і поверни в замочку». Тіпа я його там до того двадцять раз не повертала. Повернула ще цьому на біс. Машина так само не заводилась.

  • Хм! – сказав мущина. – Таки точно заглохла.

Тіпа до цього я притворялась, чисто шоб посеред вулиці постоять! Коли мене таки дістали всі совєтчики з предложенієм «повіситься, убраться отсюда, і повернуть ключик в замочку» я вийшла і попросила їх – як вони такі умні, хоча б відіпхать машину в сторону. І от вже стою обабіч, блимаю аварійками, капот одкрила, і тут приходять видатні автомобілісти:

  • «Акум» здох, атвєчаю!
  • Нє, – атвєчаю я.
  • Ой, да шо ти, дєвочка, понімаєш! – тіпа моя статева приналежність не дає почути, як при спробі завести працює акумулятор.

Які тільки діагнози мені не ставили. І «свєчі дура закидала», і «ото дай бабі техніку», і «заправляться воврємя нада», і «такі машини вобщє не должні виїжжать на дорогу бо вони уніжають чуства водітєлєй авто преміум класа»….

І от коли я вже хотіла крикнути їм услід усі матюки, які вивчила за життя, машина завелась. І я поїхала. А вони стояли і дальше обсуждали, шо тупа баба, свєчі закидані, бєнзін кончився, нада запрєтить тьолкам сідать за руль!