ВсюдиЛюди Таланти твої, Україно

От така-от вона, моя Україночка… Талановита – до невозможності! У нас усе так. Як співать – то так, шоб аж шуба заверталась. Як танцювать – то так, шоб аж шаровари порвались вздовж і ще разів три впоперек. Як вареники – то як хмарка. Як ковбаса – то довжиною з екватор, як деруни – то мов кружево. Як брехати – то шоб фантасти завідували. Як красти – то так, шоб у воза не влазило. Талантлівий, вобщєм, народ.
У нас от на вулиці колись жив депутат мєсний, Альоша Шотакоє. «Шотакоє» це почті шо фамілія. Дали Альоші якось гроші на бірьозки, шоб парк там построїв, красоту і всьо такоє. Осінь пройшла, нема парку. Весна прийшла, нема парку. На цю осінь березки гарно попідростали з-за альошиного паркану. Прийшов до Альоші возбуждьонний електорат, і такий: «Альша, шо такоє?!» А Альоша: «А шо такоє? Я ж експертизу провів! І шо вам скажу – на всю вулицю токо в мене під хатою, у кума за садом і в тещі в дворі оказався грунт, підходящий для проізростанія березок».
Тож, будьте чемними. Живіть талантліво!